Duża Scena

Wrzesień 12, 2019

Pierwszy Teatr (Lwów) / Перший театр  (Львів)
PIĘKNE, PIĘKNE, PIĘKNE CZASY / 
ПРЕКРАСНІ, ПРЕКРАСНІ, ПРЕКРАСНІ ЧАСИ

na motywach powieści „Wykluczeni” Elfriede Jelinek /за темами роману “За дверима” Ельфріде Єлінек

  • 12 września, godz. 19.00, Duża Scena, Teatr Polski w Poznaniu
  • 12 вересня, 19:00, Велика сцена, Театр польський у Познані

 

reżyseria: Roza Sarkisian /режисура: Роза Саркісян

dramaturgia: Joanna Wichowska / драматургія: Йоанна Віховська

choreografia: Ninel Zberea / хореографія: Нінель Збєря

scenografia i kostiumy: Diana Khodiachykh / сценографія і костюми: Діана Ходячих

aktorzy i aktorki: Nataliia Alekseienko, Olena Basha, Vitalii Hordiienko, Ihor Huliuk, Iryna Zanik, Valeii Kolomiiets, Lubov Kuz, Mykhailo Ponzel / актори і актриси: Наталія Алєксєєнко, Олена Баша, Віталій Гордієнко, Ігор Гулюк, Ірина Занік, Валерій Коломієць, Любов Кузь, Михайло Понзель

premiera: lipiec 2018, Pierwszy Teatr we Lwowie / прем’єра: липень 2018, Перший театр

czas trwania spektaklu: 110 minut / тривалість вистави: 110 хв.

Historia opisana w książce Elfriede Jelinek „Ausgesperrten” służy realizatorom i realizatorkom spektaklu jako punkt wyjścia do refleksji na temat powojennego społeczeństwa zainfekowanego przemocą.  Traumy wojny i czasów powojennych ujawniają się jako wszechobecna agresja, zarówno ta widoczna na ulicach, jak i ta codzienna, skrywana za zamkniętymi drzwiami kulturalnych, mieszczańskich domów.

W spektaklu poznajemy trzy rodziny, trzy różne modele wychowania… i bardzo podobne mechanizmy reprodukowania przemocy. Czy jesteśmy w stanie wyzwolić się z tych mechanizmów? Czy ofiary przemocy muszą koniecznie stać się katami? Czy dzieci skazane są na powtarzanie błędów rodziców? Czy wychowanie to system nakazów i zakazów, proces dostosowywanie się do obowiązującej normy? Jak funkcjonuje społeczeństwo w stanie powojennej traumy? Czy jego jedyną obroną jest tworzenie mitów na własny temat? Przemilczenia i manipulacje? I co się stanie, kiedy mity podda się wątpliwość, a to, co przemilczane zostanie wypowiedziane na głos?

Scena Pierwszego Teatru zamienia się w Wiedeń końca lat 50-tych tylko umownie. Tak naprawdę opowiadana historia  rozgrywa się – jak zawsze w teatrze – tu i teraz: na konkretnej scenie, w konkretnym mieście, dzisiaj. Twórcy i twórczynie spektaklu problematyzują teatr jako miejsce, w którym w mikroskali odzwierciedlają się procesy społeczne, struktury przemocy i relacje władzy. Podejmują refleksję nad przyszłością: w końcu powojenne czasy są wciąż jeszcze przed nami.

Spektakl jest efektem współpracy charkowsko-lwowskiej reżyserki, uznawanej za jedną z najważniejszych młodych ukraińskich twórczyń teatralnych i polskiej dramaturżka współpracującej m.in. z Teatrem Powszechnym w Warszawie. Lwowska premiera zapraszana jest na festiwale, a wśród widzów ma status spektaklu kultowego.

*****

Історія, що описана в книзі Ельфріде Єлінек слугує творцям і творчиням вистави як вихідний пункт до рефлексії на тему повоєнного суспільства інфікованого насиллям. Травми війни і повоєнних часів проявляються як повсюдна агресія, як видима на вулицях, так і та щоденна, що її приховують за зачиненими дверима культурних, міщанських будинків.

У виставі ми знайомимося із трьома родинами, трьома різними моделями виховання… і дуже схожими механізмами репродукування насилля. Чи здатні ми звільнитися від цих механізмів? Чи жертви насилля обов’язково мусять стати катами? Чи діти приречені повторювати помилки своїх батьків? Чи виховання це система наказів і заборон, процес припасування до обов’язкової норми? Як функціонує суспільство у стані повоєнної травми? Чи його єдиним захистом є творення міфів про себе? Замовчування і маніпуляції? І що станеться, коли міфи піддадуть сумнівам, а те, що замовчувалося, розкажуть вголос?

Сцена Першого театру перетворюється у Відень кінця 50-х лише умовно. Насправді ж, цю історію грають – як завжди в театрі – тут і зараз: на цій конкретній сцені, в конкретному місті, сьогодні. Творці і творчині вистави проблематизують театр як місце, у якому в мікромасштабі віддзеркалюються суспільні процеси, структури насилля і стосунки влади. А також рефлексують над майбутнім: врешті, повоєнні часи все ще перед нами.

Вистава є результатом співпраці харківсько-львівської режисерки, яку називають однією із найважливіших молодих українських театральних мисткинь, і польської драматургині, яка співпрацює з Театром Повшехним у Варшаві. Львівську прем’єру запрошують на фестивалі, а серед глядачів вона має статус культової.

*****

Trailer: