13.10.2020

Koincydencja | instalacja multimedialna

Biały napis "Koincydencje. Patryk Lichota Yuliia Andriichuk"" na czarnym tle. Wokół napisu sześć kolorowych kul.

Yuliia Andriichuk, Patryk Lichota / Юлія Андрійчук, Патрик Ліхота

Koincydencja | instalacja multimedialna / Випадковість | мультимедійна інсталяція 

  • 22 października (czwartek), 18.30, Galeria, Teatr Polski w Poznaniu
  • 22 X (четвер), 18.30, Польський театр у Познані

 

Instalacja będzie otwarta dla widzów do końca Festiwalu.

Wstęp wolny.

 

Dostęp online:

 

 

Ukraińsko-polskie małżeństwo artystów młodego pokolenia mieszkające w Poznaniu – Yuliia Andriichuk i Patryk Lichota – stworzą w Teatrze Polskim w Poznaniu instalację multimedialną. Dźwięki, obrazy i technologia przeniosą nas do świata na styku kultury polskiej i ukraińskiej, pozwalając zobaczyć (i usłyszeć) to, co kulturowo nas łączy i odróżnia, jak i to, co jest nam bliskie i dalekie.

 

Społeczność ukraińska bardzo wyraźnie zarysowała swoją obecność w Polsce. Jednocześnie jest to społeczność tylko pozornie skonsolidowana, która tworzy rodzaj diaspory w sposób szczątkowy. WSPÓŁWYSTĘPUJE. Jest czujna wobec siebie, obserwuje się i porównuje, identyfikuje się nieco z obowiązku, urzędniczego nadania. Jest tranzycyjna, chwilowo przemieszkuje w Polsce, by wysyłać pieniądze, znieść różnice ekonomiczne, wrócić do ojczyzny. ALBO, nigdy już nie wróci, wypiera i absorbuje jednocześnie, jest obcym pośród swoich. Instalacja „Koincydencja” pokazuje te relacje w sposób niedosłowny, raczej jako metafory napięć międzykulturowych relacji, gier, zderzeń, nieprzenikalności i autonomii. Pojęcie narodu – choćby w migotliwej definicji – zostaje wydestylowane do niemal fizykalnego laboratorium i gabinetu osobliwości. ZBIEŻNOŚĆ ta nie jest wyjątkowa na tle globalnych procesów migracyjnych, ale stwarza polskiemu społeczeństwu warunki do obserwacji swojej (już nie całkowicie) monokultury.

Yuliia Andriichuk i Patryk Lichota

 

Українсько-польське подружжя митців молодого покоління, які мешкають у Познані – Юлія Андрійчук і Патрик Ліхота – створять в Польському театрі у Познані мультимедійну інсталяцію. Звуки, образи і технології перенесуть нас у світ на стику культур, дозволяючи побачити (і почути) те, що об’єднує і відрізняє нас культурно, як і те, що близьке і далеке нам.

 

Українська спільнота дуже виразно окреслила свою присутність в Польщі. Водночас, це спільнота лище напозір консолідована, що творить певний тип діаспори залишковим способом. СПІВВИСТУПАЄ. Чутлива стосовно себе, спостерігає за собою і порівнює, ідентифікує себе, певною мірою, через обов’язок, урядовий порядок. Вона є транзитною, тимчасово проживає в Польщі, щоб надіслати гроші, витримати економічні відмінності, повернутися в батьківщину. АБО, ніколи вже не повернеться, відштовхує і вбирає водночас, є чужим серед своїх. Інсталяція «Випадковість» показує ці стосунки недослівно, радше як метафори напруг міжкультурних стосунків, ігор, зіткнень, непроникностей і автономій. Поняття нації – хоча б у фрагментарному визначенні – залишається дистильованим до майже фізичної лабораторії і кунсткамери. Ця КОНВЕРГЕНЦІЯ не виняткова на тлі глобальних міграційних процесів, але створює польському суспільству умови для дослідження своєї (вже не цілком) монокультури.

Юлія Андрійчук і Патрик Ліхота

 

 

Yuliia Andriichuk – artystka sztuk wizualnych i nowych mediów oraz fotografka urodzona w Żytomierzu w Ukrainie. Absolwentka Uniwersytetu Artystycznego w Poznaniu – mieście, w którym mieszka od czasu rozpoczęcia studiów. Współzałożycielka fundacji Axis Cactus oraz wytwórni płytowej Axis Cactus Records. Współpracuje m.in. z FRIV Festival i poznańskim Festiwalem Słuchowisk. Współorganizatorka projektu kulturalnego „Miejscownik”. Laureatka konkursu im. Marii Dokowicz.

Юлія Андрійчук

Художниця візуальних мистецтв і нових медіа, фотографка, родом з Житомира в Україні. Випускниця Університету мистецтв у Познані – місті, де мешкає відколи розпочала навчання. Співзасновниця фонду Axis Cactus та компанії звукозапису Axis Cactus Records. Співпрацює, серед інших, з FRIV Festival і познанським Фестивалем радіовистав. Співорганізаторка культурного проекту «Місцевик». Лауреатка конкурсу ім. Марії Доковіч.

 

Patryk Lichota – muzyk, kompozytor, artysta multimedialny, producent muzyczny, kurator. Autor muzyki teatralnej, słuchowisk, twórca instalacji multimedialnych (m.in. Cyborganic Plants, Omnihype, Oda di Neuro, Laseroom). Absolwent Kulturoznawstwa i Muzykologii UAM w Poznaniu. Doktor nauk o sztuce, wykładowca na kierunku Media Interaktywne i Widowiska na UAM, w Akademii Sztuki w Szczecinie oraz na kierunku Intermedia Uniwersytetu Artystycznego w Poznaniu. Członek centrum badawczego UAM HAT Center. Dyrektor artystyczny i producent festiwalu muzyki improwizowanej FRIV. Współorganizator Festiwalu Słuchowisk. Kurator Mediations Biennale. Kompozytor muzyki do filmów The Case of Josephine H. (2014) oraz Trucizna, 16 (2017) i Hybryda (2018) w reż. Izabelli Gustowskiej. Twórca niezależnych i eksperymentalnych spektakli Strange Lóóp, Lightskin, Audfit, Echo Clickers. Laserflesh, Kserotyka Nielotów. W swojej pracy naukowej zajmuje się wirtualną rzeczywistością i teleobecnością, cybereschatologią, interaktywnością, sound art i sound design, teorią nowych mediów i gier wideo. Autor książki Tradycje hałasu w sztuce dźwięku.

Патрик Ліхота

Музикант, композитор, мультимедійний митець, музичний продюсер, куратор. Автор театральної музики, радіовистав, художник мультимедійних інсталяцій (серед інших Cyborganic Plants, Omnihype, Oda di Neuro, Laseroom). Випускник культурознавства і музикозикології УАМ у Познані. Доктор наук про мистецтво, викладач напрямку Інтерактивні медіа і шоу в УАМ, в Академії мистецтв в Щеціні та напрямку Інтермедіа Університету образотворчих мистецтв у Познані. Член дослідницького центру УАМ HAT Center. Художній керівник і продюсер фестивалю імпровізованої музики FRIV. Співорганізатор Фестивалю радіовистав. Куратор Mediations Biennale. Композитор музики до фільмів The Case of Josephine H. (2014) та Отрута, 16 (2017) i Гібрид (2018) в реж. Ізабелли Ґустовської. Автор незалежних і експериментальних вистав Strange Lóóp, Lightskin, Audfit, Echo Clickers, Laserflesh, Ксеротика нелітаючих птахів.  У своїй науковій роботі займається віртуальною реальністю і тілоприсутністю, кіберсхатологією, інтерактивністю, sound artsound design, теорією нових медіа та відеоігор. Автор книги Традиції галасу в мистецтві звуку.

 

Niebieski napis "POZnań"Po lewej prostokąt w różnych odcieniach pomarańczu. Napis małymi literami "ukrainian institute"LOGOTYP INSTYTUTU TEATRALNEGO. NA CZARNYM TLE NAPIS - INSTYTUT TEATRALNY IM. ZBIGNIEWA RASZEWSKIEGO. Z LEWEJ STRONY DUŻY CZARNY DWUKROPEK I PLUS. W SŁOWIE INSTYTUT ZAMIAST I DWUKROPEK, W SŁOWIE TEATRALNY ZAMIAST T - PLUSNapis "Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego". Wszystkie słowa napisane są na szaro, tylko "Kultury" na czerwono.