TEN SPACER | spacer performatywny
Grupa artystyczna Pic Pic / мистецька група Pic Pic
Ten spacer | spacer performatywny / Та прогулянка | перформативна прогулянка
- 24 października (sobota), 13.00, 15.30, Miasto Poznań
- 25 października (niedziela), 13.00, 15.30, Miasto Poznań
- 27 października (wtorek), 15.30, Miasto Poznań
- 24 X 2020 (субота), 13.00, 15.30, місто Познань
- 25 X 2020 (неділя), 13.00, 15.30, місто Познань
- 27 X 2020 (вівторок), 15.30, місто Познань
Cena biletu: 15 zł
grupa artystyczna Pic Pic: Dmytro Levytskyi, Piotr Armianovski
oraz Patryk Lichota, Agata Siwiak, Olga Strizhniova, Alicja Uwarow
мистецька група Pic Pic: Дмитро Левицький, Пьотр Армяновський
а також Патрик Ліхота, Аґата Сівяк, Ольга Стрижньова, Аліція Уваров
Projektowi „Ten spacer” towarzyszyć będzie debata na temat sytuacji i praw kobiet w Polsce i w Poznaniu Obywatelki, w której udział wezmą: Marta Mazurek, Maja Staśko, Olga Strizhniova oraz Alicja Uwarow (Ala Urwał).
Проєкт «Та прогулянку» буде супроводжуватись дискусією на тему ситуації і прав жінок у Польщі і Познані Громадянки, в якій візьмуть участь: Марта Мазурек, Майя Стасько, Ольга Стрижньова та Аліція Уваров (Аля Урвал).
Grupa artystyczna Pic Pic – współtwórcy projektu „Ten spacer” – została założona w 2016 roku w Kijowie przez dwóch ukraińskich twórców: Dmytro Levytskyi’ego i Piotra Armianovskiego. W swoich projektach kolektyw bada przestrzeń miejską jako scenę, na której zachodzą społeczne interakcje, kulturowe dramaty i która jest nośnikiem pamięci.
Głównym medium, z którym pracują artyści jest spacer performatywny: publiczność podąża za przewodnikami słuchając jednocześnie narratora poprzez słuchawki. Użycie takiego medium sprawia, że codzienne przestrzenie, oswojone i zdefiniowane miejsca, odkrywają inne znaczenia – ukryte, zatarte, wymazywane, niewygodne. Tematem, który artyści będą badać i opracowywać artystycznie w ramach festiwalu Bliscy Nieznajomi w Poznaniu jest doświadczanie miasta przez kobiety. Istotną perspektywą będą kwestie praw kobiet w wymiarze genderowym, politycznym, społecznym i ekonomicznym. Projekt jest współtworzony z kobietami, które doświadczyły lub wciąż doświadczają trudnych sytuacji życiowych oraz konsultowany z poznańskim aktywistkami na rzecz praw kobiet. Głównymi bohaterkami projektu są Olga Strizhniova oraz Alicja Uwarow (Ala Urwał). Ważnym aspektem projektu będzie nowa rzeczywistość zdeterminowana przez Covid-19.
Współtwórcą audiosfery przedstawienia będzie poznański artysta Patryk Lichota.
Projekt inspirowany historiami Ali Uwarow, Olgi Strizhiniovej i innych mieszanek Poznania
Мистецьку групу Pic Pic – співавтори проєкту „Та прогулянка” – створили в 2016 році у Києві двоє українських митців: Дмитро Левицький і Пьотр Армяновський. У своїх проєктах колектив досліджує міський простір як сцену на якій відбуваються суспільні ітеракції, культурні драми і яка є носієм пам’яті. Головним медіумом, з яким працюють митці є перформативна прогулянка: публіка прямує за провідниками, водночас слухаючи оповідача через навушники. В результаті застосування такого медіуму щоденні простори, освоєні і визначені місця, відкривають нові значення – приховані, затерті, видалені, неправдоподібні. Тема, яку митці будуть досліджувати і опрацьовувати мистецько в рамках фестивалю – досвід міста через жінок. Суттєвою перспективою будуть питання прав жінок у вимірі гендерному, політичному, суспільному і економічному. Проект створений спільно з жінками, які досвідчили, або досі досвідчують складні життєві ситуації та консультований з познанськими активістками у справах прав жінок. Головними героїнями проєкту є Ольга Стрижньова та Аліція Уваров (Аля Урвал). Важливим аспектом проєкту буде нова реальність, яку детермінував Covid-19.
Співавтором аудіосфери вистави буде познанський митець Патрик Ліхота.
Проєкт інспірований історіями Алі Уваров, Ольги Стрижньової та інших мешканок Познані
Kuratorka projektu oraz współpraca dramaturgiczna: Agata Siwiak.
Koncepcja: Pic Pic (Dmytro Levytskyi, Piotr Armianovski), Agata Siwiak
Tekst: Dmytro Levytskyi
Muzyka: Patryk Lichota
Rozwiązanie technologiczne: Piotr Armianovski, Patryk Lichota
Tłumaczenia: Joanna Wichowska
Aktorzy / głosy w słuchawkach: Mariusz Adamski, Dmytro Levytskyi, Vera Popova, Ewa Szumska
Konsultacje społeczne: Katarzyna Czarnota, Marta Mazurek, Agata Oleynowa, Adrianna Sołtysiak, Maja Staśko
Кураторка проєкту та драматургічна співпраця: Аґата Сівяк.
Концепція: Pic Pic (Дмитро Левицький, Пьотр Армяновський), Аґата Сівяк
Текст: Дмитро Левицький
Музика: Патрик Ліхота
Технічне рішення: Пьотр Армяновський, Патрик Ліхота
Переклад: Йоанна Віховська
Актори / голоси в навушниках: Маріуш Адамський, Дмитро Левицький, Віра Попова, Єва Шумська
Соціальні консультації: Катажина Чарнота, Марта Мазурек, Аґата Олейнова, Адріанна Солтисяк, Майя Стасько
Piotr Armianovski – urodził się w 1985 roku w Doniecku. Jest absolwentem Politechniki Donieckiej – w swoich projektach łączy sztukę i technologię, zajmuje się filmem i sztukami performatywnymi. Studiował także w donieckiej School of Performance przy Teatrze Zhuki oraz był uczestnikiem mistrzowskich warsztatów Mariny Abramović w 2011 roku. W 2019 roku był współuczestnikiem prezentacji Pawilonu Ukraińskiego na Biennale w Wenecji (Cień „Marzenia” padający na Giardini della Biennale). Jego debiutancki projekt VR był prezentowany na Sheffield Doc Fest 2019 i IDFAcademy w Wielkiej Brytanii. W ciągu ostatnich lat Armianovski wyprodukował, niezależnie łącząc rolę producenta i reżysera, osiem krótkometrażowych filmów dokumentalnych o wydarzeniach i ludziach z regionu Doniecka, gdzie wojna trwa od pięciu lat. Jego filmy były pokazywane między innymi na IHRFF Docudays UA, DocuBak, Cottbus Film Festival, 86 IFFU i Artdocfest, a dokument Ja i Mariupol znajduje się w kolekcji Muzeum Ludwiga w Budapeszcie. Film Musztarda w ogrodach otrzymał specjalne wyróżnienie i nagrodę Andrija Matrosowa na Docudays UA (2018) oraz główną nagrodę na II Biennale Młodej Sztuki (2019). W 2016 roku wraz z dramaturgiem Dimą Levytskyim Armianovski stworzył grupę artystyczną Pic Pic. W 2020 roku otrzymał stypendium Gaude Polonia przyznawane przez polskie Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego.
Пьотр Армяновський – Народився у 1985 році в Донецьку. Випускник Донецької політехніки – у своїх проєктах поєднує мистецтво і технології, займався кіно і перформативними мистецтвами. Також навчався у донецькій School of Performance при Театрі Жуки та брав участь в майстеркласах Марини Абрамович у 2011 році. У 2019 році був співучасником презентації Українського павільйону на Венеційській бієнале (Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні). Його дебютний VR проєкт був презентований на Sheffield Doc Fest 2019 i IDFAcademy у Великобританії. Впродовж останніх років Армяновський створив, поєднуючи роль продюсера і режисера, вісім короткометражних фільмів про події і людей з Донбасу, де впродовж шести років триває війна. Його фільми були представлені, серед іншого, на IHRFF, Docudays UA, DocuBak, Cottbus Film Festival, 86 IFFU i Artdocfest, а документальна стрічка Я і Маріуполь перебуває в колекції Музею Людвига у Будапешті. Фільм Гірчиця в садах отримав спеціальну відзнаку і нагороду Андрія Матросова на Docudays UA (2018) та головну нагороду на II Бієнале молодого мистецтва (2019). У 2016 році, спільно з драматургом Дмитром Левицьким, Армяновський створив мистецьку групу Pic Pic. У 2020 році отримав стипендію Gaude Polonia, яку призначає польське Міністерство культури і національної спадщини.
Dmytro Levytskyi – urodzony w 1986 r. w Komsomolsku ukraiński dramatopisarz, reżyser, artysta konceptualny. Obecnie mieszka w Kijowie. Absolwent Chmielnickiego Uniwersytetu Narodowego (tytuł magistra filologii ukraińskiej) i prestiżowej Szkoły Dramatycznej w Moskwie. Współzałożyciel grupy Pic Pic realizującej interaktywne wycieczki audio. Jego zainteresowania koncentrują się wokół przestrzeni miejskiej w jej społecznym, ekonomicznym i historycznym wymiarze. Swoje projekty realizował dla Centrum Badań nad Kulturą Wizualną w Kijowie, Festiwalu Filmu i Urbanistyki 86 w Sławutyczu (Ukraina), Instytutu Teatralnego im. Zbigniewa Raszewskiego w Warszawie. W 2019 był kuratorem projektu Kijowska w ramach Biennale Warszawa. Jest autorem dramaturgii do głośnego ukraińskiego spektaklu Restoran Ukraina (2017) koprodukowanego przez Goethe-Institut, którego tematem jest korupcja i system patriarchalny w Ukrainie.
Дмитро Левицький – Народився у 1986 р. в Комсомольську, український драматург, режисер, митець концептуаліст. Мешкає у Києві. Випускник Хмельницького нацонального університету (магістр української філології) і престижної Драматичної школи у Москві. Співзасновник групи Pic Pic, що створює інтерактивні аудіопрогулянки. Його зацікавлення концентруються довкола міського простору в його суспільному, економічному й історичному вимірі. Свої проєкти реалізовував для Центру досліджень над візуальною культурою у Києві, Фестивалю кіно і урбаністики 86 в Славутичі (Україна), Театрального інституту ім. Збіґнєва Рашевського у Варшаві. У 2019 р. був куратором проєкту Київська в межах Бієнале Варшава. Автор драматургії до гучної української вистави Ресторан Україна (2017), створеної у копродукції з Goethe-Institut, на тему корупції і патріархальної системи в Україні.
